Написать все диалекты из повести "Тени забытых предков" ...

Vasy

Ботей, – ю, ч. Отара 

"Вуйко", – а, ч. 1 .Дядько по матері, брат батька або матері. 2. Про чоловіка старшого віком. 3. Переносне значення – ведмідь 

Готури, – ам, мн. Глухар 

Маржина, – й, ж. Худоба 

Худібка, – й, ж. Свійські сільськогосподарські тварини 

 Вориння, – я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева або одна четвертина розколотого стовбура, що використовується для огорожі; жердина 

Кошара, – й, ж. 1.Загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня.

Курбало, – ла, с. Більш глибоке місце 

Оборіг, – рогу, ч. Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя 

Осадок, – дку, ч. Оселя (у гуцулів) 

Струнка, – й, ж. Відгороджене місце в кошарі, хлів для доїння овець 

Гачі, – ів, мн. Штани 

Запаска, – й, ж. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру 

Заплітки, – ам, мн. Стрічка або пучок скручених кольорових ниток, які служили для заплітання в кінець коси, щоб зав'язати її і не дати розплітатися (9, III, 264). Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись (185).

Згарди, – ам, мн. Намисто з монет або хрестиків 

Кептар, – я, ч. Кептар виготовлявся з овечої шкіри, прикрашався кольоровою шкірою (софіяном) або кольоровими нитками. 

Кресаня, – і, ж. Капелюх

Лудіння, – я, с. Одяг, вбрання 

Черес, – а, ч. Старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж з двох складених разом ременів так, що мав усередині порожнину для грошей та інших цінних речей 

Капчури, – ів, мн. Панчохи, пошиті із сукна й оздоблені вишивкою. 

Афини, – фин, мн. 1.Назва рослин – чорниці.

Бриндуша, – і, ж. Рослина – шафран сітчастий 

Гаджуга, – й, ж. див. Смерека.

Гогози, – ів, мн. Рослина і ягода – брусниця 

Козар, – я, ч. Пастух кіз 

Мольфар, – а, ч. Чарівник 

Спузар, – я, ч. Пастух, в обов'язок якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду 

Бринза, – й, ж. Сир з овечого молока 

Будз, – у, ч. Свіжий овечий сир 

Буришка, – й, ж. Картопля 

Гуслянка, – й, ж. Кисляк з пареного молока 

Щезник, -а, ч. міф. Злий дух; лісовик