Цитатна характеристика Михайлика, мами, і Дідуся з твору- гуси ...

Сергей

1.Що, що, надзигльований? - мов сiро-блакитнавi, побризканi росою
безсмертники, оживають старi очi. Дiд ошелешено пiдкидає вгору брови,
потiм одгетькує мене вiльною рукою i починає смiятись. Вiн дуже гарно
смiється, хапаючись руками за тин, ворота, рiжок хати чи дерево, а коли
нема якоїсь пiдпiрки, тодi нею стає його присохлий живiт. В таку хвилину
вся дiдова постать перехитується, карлючки вусiв одстовбурчуються, з рота
вириваються клекiт i "ох, рятуйте мою душу", з одежi осипається дерев'яний
пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня пiдставляй пiд них. (зовнішність діда)
2.На другий день уже було вiдомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночi
нi разу не бухикнув. Тому дiд зауважив, що я одчайдух i весь удався в
нього, а мати сказала, що - в оглашенного.( характер Михайлика)
3.заходилася повчати, щоб я у церквi не лобурясничав, не шморгав носом, не крутивоя дзигою, не ловив гав, не перся наперед, не смiявся, не пирхав, не лiз на крилас та частiше хрестив лоба. ( характер матері)
БІЛЬШЕ ШУКАЙ В ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ!